сміх

сміх (język karpatorusiński)

transliteracja:

wymowa:

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) śmiech

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

(1.1) плач

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

czas. смяти ся ndk.

przym. смішный

związki frazeologiczne:

etymologia:

prasł. *směxъ

uwagi:

źródła:

сміх (język ukraiński)

transliteracja:

smìh

wymowa:

сміх zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) śmiech

odmiana:

(1.1)

 

przypadek	liczba pojedyncza	liczba mnoga
mianownik	сміх	смі́хи
dopełniacz	смі́ху	смі́хів
celownik	смі́ху, смі́хові	смі́хам
biernik	сміх	смі́хи
narzędnik	смі́хом	смі́хами
miejscownik	на/у смі́ху	на/у смі́хах
wołacz	смі́ху	смі́хи

przykłady:

(1.1) Го́біти схи́льні до повноти́; вони́ вдяга́ються в усе́ яскра́ве (перева́жно в зеле́не та жо́вте); не но́сять взуття́, бо від приро́ди в них на сту́пнях товста́ підо́шва та густе́ й те́пле бруна́тне ху́тро, поді́бне до воло́сся в них на го́ловах (ті́льки не кучеря́ве); у них до́вгі впра́вні смагля́ві па́льці, доброду́шні обли́ччя, і вони́ залива́ються глибо́ким дзвінки́м смі́хом (особли́во пі́сля обі́ду, яки́й вони́ залюбки́ зажива́ють дві́чі на день, коли́ вда́сться). → Hobbici mają tendencję do otyłości; ubierają się we wszystko co jaskrawe (przeważnie w zielone i żółte); nie noszą butów, bo z natury mają na stopach grubą podeszwę oraz gęste i ciepłe brunatne futro, podobne do włosów na głowie (tylko nie kędzierzawe); mają długie, zręczne, smagławe palce, dobroduszne twarze i zanoszą się tubalnym, dźwięcznym śmiechem (zwłaszcza po obiedzie, który jeśli się uda spożywają chętnie dwukrotnie w ciągu dnia).

składnia:

kolokacje:

(1.1) День сміху

synonimy:

antonimy:

(1.1) плач

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. сміхотня ż, сміхотинка ż, смішок m, смішинка ż, смішки lm, смішечки lm, сміховина ż, сміховинка ż, сміха m, сміхота ż, смішність ż, сміховинність ż, сміхотливість ż, смішливість ż, сміховисько n, сміховище n, сміхованець m, сміхун m, сміхунка ż, сміхотун m, сміхотуха ż, смішко m

czas. сміятися ndk., смішити ndk.

przym. смішний, смішненький, смішнуватий, сміховинний, сміхотливий, смішливий, смішкуватий

przysł. смішно, смішнувато, сміховинно, сміхотливо, смішливо, смішком

związki frazeologiczne:

качатися зо сміху / заходитися зо сміху / лягати зо сміху → tarzać się ze śmiechu / pokładać się ze śmiechu • терпіння і сміх краще лікує, ніж лікарства

etymologia:

prasł. *směxъ

uwagi:

źródła: