Маріуполь

Маріуполь (język ukraiński)

Маріу́поль (1.1)

transliteracja:

Marìupolʹ

wymowa:

Маріу́поль zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski, nazwa własna

(1.1) geogr. Mariupol

odmiana:

(1.1)

 

przypadek	liczba pojedyncza
mianownik	Маріу́поль
dopełniacz	Маріу́поля
celownik	Маріу́полю, Маріу́полеві
biernik	Маріу́поль
narzędnik	Маріу́полем
miejscownik	на/у Маріу́полі
wołacz	Маріу́поль

przykłady:

składnia:

kolokacje:

(1.1) бу́ти в Маріу́полі → być w Mariupolu • жи́ти в Маріу́полі → żyć w Mariupolu • працюва́ти в Маріу́полі → pracować w Mariupolu • народи́тися в Маріу́полі → urodzić się w Mariupolu • поме́рти в Маріу́полі → umrzeć w Mariupolu • осели́тися в Маріу́полі → osiedlić się w Mariupolu • ї́хати до Маріу́поля → jechać do Mariupola • переї́зд до Маріу́поля → przeprowadzka do Mariupola • приї́хати з Маріу́поля → przyjechać z Mariupola • бу́ти ро́дом з Маріу́поля → pochodzić z Mariupola • бу́ти жи́телем Маріу́поля → być mieszkańcem Mariupola • ста́ти жи́телькою Маріу́поля → stać się mieszkanką Mariupola • доро́га в Маріу́полі → droga w Mariupolu • ву́лиця в Маріу́полі → ulica w Mariupolu • пло́ща в Маріу́полі → plac w Mariupolu • кварти́ра в Маріу́полі → mieszkanie w Mariupolu

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

(1.1) мі́сто

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. Маріу́польщина ż, маріу́полець m

przym. маріу́польський

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: