знати

знати (język ukraiński)

transliteracja:

znati

wymowa:

зна́ти^ⓘ zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

czasownik niedokonany

(1.1) znać

(1.2) wiedzieć

odmiana:

(1.1-2) koniugacja I 

 

bezokolicznik			зна́ти
		liczba pojedyncza		liczba mnoga
	tryb rozkazujący
	1 os.			зна́ймо
	2 os.	знай		зна́йте
	czas przyszły
	1 os.	зна́тиму		зна́тимемо, зна́тимем
	2 os.	зна́тимеш		зна́тимете
	3 os.	зна́тиме		зна́тимуть
	czas teraźniejszy
	1 os.	зна́ю		зна́ємо, зна́єм
	2 os.	зна́єш		зна́єте
	3 os.	зна́є		зна́ють
	imiesłów przymiotnikowy czynny
	imiesłów przysłówkowy współczesny		зна́ючи
	czas przeszły
	m	знав		зна́ли
	ż	зна́ла
	n	зна́ло
	imiesłów przymiotnikowy przeszły
	imiesłów przymiotnikowy bierny		зна́ний
	forma bezosobowa		зна́но
	imiesłów przysłówkowy uprzedni		зна́вши

przykłady:

(1.2) А втім, хто його́ зна́є, як відбу́деться цей за́хід. → A zresztą, kto to wie, jak uda się ta impreza.

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. знання n, знаття n, знать ż, знатність ż, знатник m, знатниця ż, знавецтво n, знавець m, знайомість ż, знайомство n, знайомлення n, знайомець m

czas. знатися ndk., знавати ndk., знайомити ndk., знайомитися ndk.

przym. знаний, знатний, знавецький, знайомий, знайомісінький

przysł. знано, знатно, знайомо, знайомісінько

związki frazeologiczne:

дідько знає → licho wie • коли б знав, де впадеш, то б і соломи підстелив • ніхто не знає, що кого чекає • не слід бабу научати - сама знає, кому дати • я те знаю без попа, що в неділю свято • доля повертає, куди сама знає • не той сирота, що роду не знає, а той сирота, що долі не має • хто знає А, той знає Я • не знає багатий, з чого живе

etymologia:

uwagi:

źródła: