очарування
очарування (język ukraiński)[edytuj]
- transliteracja:
- očaruvannâ
- wymowa:
- очарува́ння zobacz zasady wymowy ukraińskiej
- znaczenia:
rzeczownik, rodzaj nijaki
- (1.1) rzad. oczarowanie[1]
- odmiana:
- (1.1) [2]
przypadek liczba pojedyncza mianownik очарува́ння dopełniacz очарува́ння celownik очарува́нню biernik очарува́ння narzędnik очарува́нням miejscownik на/в очарува́нні, очарува́нню wołacz очарува́ння
- przykłady:
- składnia:
- synonimy:
- antonimy:
- hiperonimy:
- hiponimy:
- holonimy:
- meronimy:
- wyrazy pokrewne:
- rzecz. чар m, чари lm, чароньки lm, чарування n, чарівливість ż, чарівність ż, чарівник m, чарівниченько m, чарівниця ż, чарівниченька ż, чарівничка ż, чарівництво n, зачаровування n, зачарування n, зачарованість ż, розчарування n, розчарованість ż
- czas. чарувати ndk., чаруватися ndk., зачаровувати ndk., зачаровуватися ndk., зачарувати dk., зачаруватися dk., очаровувати ndk., очаровуватися ndk., очарувати dk., очаруватися dk., розчаровувати ndk., розчаровуватися ndk., розчарувати dk., розчаруватися dk.
- przym. чарівливий, чарівний, чаруючий, чарівничий, чарівницький, зачарований, розчарований
- przysł. чарівливо, чарівно, зачаровано, розчаровано
- związki frazeologiczne:
- etymologia:
- uwagi:
- źródła:
- ↑ Hasło „очарування” w: Словник UA - портал української мови та культури.
- ↑ Hasło „очарува́ння” w: Словники України online.