розчарування

розчарування (język ukraiński)

transliteracja:

rozčaruvannâ

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj nijaki

(1.1) rozczarowanie, zawód

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. чар m, чари lm, чароньки lm, чарування n, чарівливість ż, чарівність ż, чарівник m, чарівниченько m, чарівниця ż, чарівниченька ż, чарівничка ż, чарівництво n, зачаровування n, зачарування n, зачарованість ż, очарування n, розчарованість ż

czas. чарувати ndk., чаруватися ndk., зачаровувати ndk., зачаровуватися ndk., зачарувати dk., зачаруватися dk., очаровувати ndk., очаровуватися ndk., очарувати dk., очаруватися dk., розчаровувати ndk., розчаровуватися ndk., розчарувати dk., розчаруватися dk.

przym. чарівливий, чарівний, чаруючий, чарівничий, чарівницький, зачарований, розчарований

przysł. чарівливо, чарівно, зачаровано, розчаровано

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: