квітка

квітка (język ukraiński)

бі́ло-черво́на кві́тка (1.1)

transliteracja:

kvìtka

wymowa:

кві́тка zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj żeński

(1.1) bot. kwiat

odmiana:

(1.1)

 

przypadek	liczba pojedyncza	liczba mnoga
mianownik	кві́тка	квітки́
dopełniacz	кві́тки	квіто́к
celownik	кві́тці	квітка́м
biernik	кві́тку	квітки́
narzędnik	кві́ткою	квітка́ми
miejscownik	на/у кві́тці	на/у квітка́х
wołacz	кві́тко	квітки́

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) квіт, pot. коси́ця, dial. цві́тка, dial. цвіт, dial. цвіто́к, dial. чі́чка

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

(1.1) ро́жа, тюльпа́н

holonimy:

meronimy:

(1.1) ма́точка, тичи́нка, пелю́стка

wyrazy pokrewne:

rzecz. квіт m, квіття n, квітчастість ż, квітистість ż, квітіння n, квітнення n, квітування n, квітчання n, квітник m, квітничок m, квіточник m, квітниця ż, квітництво n, квіткарство n, квіткар m, квіткарка ż, квітникарство n, квітникар m, квітникарка ż, квітень m

zdrobn. квітонька ż

czas. квітнути ndk., квітувати ndk., квітчати ndk., квітчатися ndk.

przym. квітковий, квітчаний, квітучий, квітний, квітчастий, квітистий, квітастий, квітчатий, квітниковий, квітницький, квітникарський, квітневий

przysł. квітчасто, квітисто

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: