квітникар

квітникар (język ukraiński)

квітника́р (1.1)

transliteracja:

kvìtnikar

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) ogrod. kwiaciarz

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) квіткар

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. квіт m, квітка ż, квітонька ż, квіття n, квітчастість ż, квітистість ż, квітіння n, квітнення n, квітування n, квітчання n, квітник m, квітничок m, квіточник m, квітниця ż, квітництво n, квіткарство n, квіткар m, квіткарка ż, квітникарство n, квітень m

forma żeńska квітникарка ż

czas. квітнути ndk., квітувати ndk., квітчати ndk., квітчатися ndk.

przym. квітковий, квітчаний, квітучий, квітний, квітчастий, квітистий, квітастий, квітчатий, квітниковий, квітницький, квітникарський, квітневий

przysł. квітчасто, квітисто

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: