чумацький

чумацький (język ukraiński)

transliteracja:

čumacʹkij

wymowa:

znaczenia:

przymiotnik

(1.1) hist. czumacki

odmiana:

(1.1)

 

відмінок przypadek	однина liczba pojedyncza			множина liczba mnoga
	m	ż	n
називний mianownik	чума́цький	чума́цька rzad. чума́цькая	чума́цьке rzad. чума́цькеє	чума́цькі rzad. чума́цькії
родовий dopełniacz	чума́цького	чума́цької	чума́цького	чума́цьких
давальний celownik	чума́цькому	чума́цькій	чума́цькому	чума́цьким
знахідний biernik	чума́цький	чума́цьку rzad. чума́цькую	чума́цьке rzad. чума́цькеє	чума́цькі rzad. чума́цькії
орудний narzędnik	чума́цьким	чума́цькою	чума́цьким	чума́цькими
місцевий miejscownik	чума́цькім чума́цькому	чума́цькій	чума́цькім чума́цькому	чума́цьких

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. чумак m, чумачок m, чумачило m, чумаченько m, чумацтво n, чумакування n, чумачина m, чумачина ż, чумачка ż

przym. чумаків

czas. чумакувати ndk., вичумакувати dk., дочумакувати dk., дочумакуватися dk., почумакувати dk.

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: