чарівник

чарівник (język ukraiński)

transliteracja:

čarìvnik

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) przest. czarodziej, czarownik

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) чаклун

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. чар m, чари lm, чароньки lm, чарування n, чарівливість ż, чарівність ż, чарівниченька ż, чарівничка ż, чарівництво n, зачаровування n, зачарування n, зачарованість ż, очарування n, розчарування n, розчарованість ż

zdrobn. чарівниченько m

forma żeńska чарівниця ż

czas. чарувати ndk., чаруватися ndk., зачаровувати ndk., зачаровуватися ndk., зачарувати dk., зачаруватися dk., очаровувати ndk., очаровуватися ndk., очарувати dk., очаруватися dk., розчаровувати ndk., розчаровуватися ndk., розчарувати dk., розчаруватися dk.

przym. чарівливий, чарівний, чаруючий, чарівничий, чарівницький, зачарований, розчарований

przysł. чарівливо, чарівно, зачаровано, розчаровано

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: