одиночник

одиночник (język ukraiński)

одино́чник (1.1)

transliteracja:

odinočnik

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) pot. sport. solista

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. одиниця ż, одиничка ż, одиничність ż, однина ż, одність ż, одинарник m, однаковість ż, одинак m, одиначок m, одиначка ż, одинець m, одинчик m, одиночка m ż, одинокість ż, одиноцтво n

forma żeńska одиночниця ż

przym. один, одиничний, одинарний, однакий, однаковий, однаковісінький, одненький, однісінький, одніський, одиночний, одинокий

przysł. однако, однаково, однаковісінько, одиноко

licz. один

zaim. один

tem. słow. одно-

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: