отрутник

отрутник (język ukraiński)

transliteracja:

otrutnik

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) rzad. truciciel

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) отруйник, rzad. отруювач

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. отрута ż, отруя ż, отруйність ż, отрутність ż, отруйливість ż, отруювання n, отруєння n, отруйник m, отруйниця ż, отруювач m, отруювачка ż

forma żeńska отрутниця ż

czas. отруювати ndk., отруюватися ndk., отруїти dk., отруїтися dk.

przym. отруйний, отрутний, отруйливий

przysł. отруйно, отрутно, отруйливо

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: