шукати

шукати (język ukraiński)

transliteracja:

šukati

wymowa:

​

znaczenia:

czasownik przechodni niedokonany

(1.1) szukać

odmiana:

(1.1)

 

bezokolicznik			шука́ти
		liczba pojedyncza		liczba mnoga
	tryb rozkazujący
	1 os.			шука́ймо
	2 os.	шука́й		шука́йте
	czas przyszły
	1 os.	шука́тиму		шука́тимемо, шука́тимем
	2 os.	шука́тимеш		шука́тимете
	3 os.	шука́тиме		шука́тимуть
	czas teraźniejszy
	1 os.	шука́ю		шука́ємо, шука́єм
	2 os.	шука́єш		шука́єте
	3 os.	шука́є		шука́ють
	imiesłów przymiotnikowy czynny
	imiesłów przysłówkowy współczesny		шука́ючи
	czas przeszły
	m	шука́в		шука́ли
	ż	шука́ла
	n	шука́ло
	imiesłów przymiotnikowy przeszły
	imiesłów przymiotnikowy bierny		шу́каний
	forma bezosobowa		шу́кано
	imiesłów przysłówkowy uprzedni		шука́вши

przykłady:

składnia:

kolokacje:

(1.1) шукати роботу

synonimy:

(1.1) пошукувати

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. шукання n, шуканина ż, шукач m, шукачка ż, шукайло m, шукальниця ż, шукане n, вишукування n, вишукання n, вишуканість ż, обшукування n, обшук m, ошукування n, ошуканство n, ошук m, ошука ż, ошуканець m, ошуканка ż, пошукування n, пошук m, пошуканка ż, розшукування n, розшукання n, розшук m

czas. вишукувати ndk., вишукуватися ndk., вишукати dk., вишукатися dk., обшукувати ndk., обшукати dk., ошукувати ndk., ошукуватися ndk., ошукати dk., ошукатися dk., пошукувати ndk., пошукати dk., розшукувати ndk., розшукуватися ndk., розшукати dk., розшукатися dk.

przym. шукаючий, шуканий, вишуканий, ошуканий, пошуковий, розшуковий

przysł. вишукано

związki frazeologiczne:

шукати вчорашнього дня • сокіл у небі літає, та здобич на землі шукає • кого Бог шукає - то знаходить

etymologia:

uwagi:

źródła: