трудівник

трудівник (język ukraiński)

transliteracja:

trudìvnik

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) pracownik

(1.2) pracuś

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.2) pot. трудяга, pot. трудяка

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. труд m, трудність ż, труднація ż, труднощі lm, труднота ż, трудар m, трударка ż, трудовник m, трудяга m ż, трудяка m ż

forma żeńska трудівниця ż

czas. трудити ndk., трудитися ndk.

przym. трудовий, трудний, трудненький, труднуватий, труднющий, трудовитий, трудівливий, трудящий, трудівничий, трудівницький, труджений

przysł. трудно, трудненько, труднувато

tem. słow. труд-, трудо-

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: