серпоріз

Z Wikisłownika – wolnego słownika wielojęzycznego

серпоріз (język ukraiński)[edytuj]

серпоріз (1.2)
серпоріз (1.3)
серпоріз (1.4)
transliteracja:
serporìz
wymowa:
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
?/i
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) gw. bot. Achillea submillefolium[1][2]
(1.2) gw. bot. Cichorium intybus L.[3][4], cykoria podróżnik
(1.3) gw. bot. Anchusa officinalis L.[5][6], farbownik lekarski
(1.4) gw. bot. Achillea millefolium L.[7][8], krwawnik pospolity
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
(1.1) деревій майжезвичайний, gw. білоголовник, кашка, кривавник
(1.2) цико́рій ди́кий, gw. батоги, батоги іванові, петрові батоги, помічник, нирник
(1.3) волови́к ліка́рський, gw. вологлід, баранячий язик, вологладка, синець, свинюшник, воловий язик, сліпота, медунка польова, блекота, буглаз, воловик звичайний, воловодка-синька, вологід, вологлодка проста, галочка, глазобужник, дупка куряча, корінь красний, корінь цареградський, краснокорень, кукурічка мужська, купинос, манія, меденишник, медуниця польова, медянишник, ранник, рум'ян, синька, трава бугласова, червениця, язик баранячий, язик бичачий, язик воловий
(1.4) дереві́й звича́йний, gw. біла кашка, білоголовник, гулявиця, деревій, деревець, деревій кривавник, деревій женський, деревій крівавник, деревій мужський, деревій польовий, деревіна, деревляник, деревник, деревнице, деревій тисячолистий, дирвій, диревець, загезьовка, заяча трава, зеленець, жіночий деревій, кашка, кервавник, кирвавчик, кравник, крвавник, кречка, кривавник, кровопуска, крівавниця, кровник, кровостирач, морщівник, муральник, мурачуник, мурашина, муращівник, муренга, мусенджик, муращівник, мурящульник, мурящаник, мурашник, підбілка, пупки дівочі, ранник, румер, серпій, серпівник, тисяченець
antonimy:
hiperonimy:
(1.1) росли́на
(1.2) росли́на
(1.3) росли́на
(1.4) росли́на
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła:
  1. publikacja w otwartym dostępie – możesz ją przeczytać Hasło „Achillea submillefolium” w: Wikispecies – otwarty, wolny katalog gatunków, Wikimedia.
  2. Hasło „Деревій майжезвичайний” w: Світлана Михайлівна Марчишин, Наталя Олегівна Сушко, Лікарські рослини Тернопільщини, Wydawnictwo «Навчальна книга — Богдан», Tarnopol 2007, ISBN 966-692-792-6, s. 118. W źródle określane jako „народна назва”.
  3. publikacja w otwartym dostępie – możesz ją przeczytać Hasło „Cichorium intybus” w: Wikispecies – otwarty, wolny katalog gatunków, Wikimedia.
  4. Hasło „Цикорій дикий” w: Світлана Михайлівна Марчишин, Наталя Олегівна Сушко, Лікарські рослини Тернопільщини, Wydawnictwo «Навчальна книга — Богдан», Tarnopol 2007, ISBN 966-692-792-6, s. 129. W źródle określane jako „народна назва”.
  5. publikacja w otwartym dostępie – możesz ją przeczytać Hasło „Anchusa officinalis” w: Wikispecies – otwarty, wolny katalog gatunków, Wikimedia.
  6. Hasło „Воловик лікарський” w: Світлана Михайлівна Марчишин, Наталя Олегівна Сушко, Лікарські рослини Тернопільщини, Wydawnictwo «Навчальна книга — Богдан», Tarnopol 2007, ISBN 966-692-792-6, s. 142. W źródle określane jako „народна назва”.
  7. publikacja w otwartym dostępie – możesz ją przeczytać Hasło „Achillea millefolium” w: Wikispecies – otwarty, wolny katalog gatunków, Wikimedia.
  8. Михайло Олексійович Гарбарець, Наталія Михайлівна Гарбарець, Словник наукових і народних назв лікарських рослин України, Wydawnictwo «Навчальна книга — Богдан», Tarnopol 2012, ISBN 978-966-10-2359-7, s. 26-27. W źródle określane jako „народна назва”.