святкування

святкування (język ukraiński)

transliteracja:

svâtkuvannâ

wymowa:

святкува́ння zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj nijaki

(1.1) świętowanie

odmiana:

(1.1)

 

przypadek	liczba pojedyncza	liczba mnoga
mianownik	святкува́ння	святкува́ння
dopełniacz	святкува́ння	святкува́нь
celownik	святкува́нню	святкува́нням
biernik	святкува́ння	святкува́ння
narzędnik	святкува́нням	святкува́ннями
miejscownik	на/у святкува́нні, святкува́нню	на/у святкува́ннях
wołacz	святкува́ння	святкува́ння

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. Святовит m, свято n, святенько n, святечко n, святонько n, святість ż, святий m, свята ż, свячення n, святиня ż, святилище n, святці lm, святоша m ż, святенник m, святенниця ż, святенництво n, святенність ż, святитель m, святець m, святки lm, святковість ż, святочність ż

czas. святити ndk., святитися ndk., святкувати ndk., святкуватися ndk.

przym. святий, свят, святенький, свячений, святенницький, святительський, святковий, святочний, святний, святешний

przysł. святково, святочно, святешно, свято

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: