крадіжка

крадіжка (język ukraiński)

transliteracja:

kradìžka

wymowa:

краді́жка zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj żeński

(1.1) kradzież

(1.2) łup, rzeczy z kradzieży

odmiana:

(1.1,1.2)

 

przypadek	liczba pojedyncza	liczba mnoga
mianownik	краді́жка	краді́жки
dopełniacz	краді́жки	краді́жок
celownik	краді́жці	краді́жкам
biernik	краді́жку	краді́жки
narzędnik	краді́жкою	краді́жками
miejscownik	на/у краді́жці	на/у краді́жках
wołacz	краді́жко	краді́жки

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) крадіж, злодійство, покража, przest. кража

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. крадіж m, кража ż, крадій m, крадійка ż, викрадання n, викрадення n, викрадач m, викрадачка ż, закрадливість ż, підкрадання n, покража ż, розкрадання n, розкрадення n, розкрадач m, розкрадачка ż, скрадання n, украдливість ż, вкрадливість ż

czas. красти ndk., крастися ndk., викрадати ndk., викрадатися ndk., викрасти dk., викрастися dk., докрадатися ndk., докрастися dk., закрадатися ndk., закрастися dk., підкрадати ndk., підкрадатися ndk., підкрастися dk., покрасти dk., покрастися dk., розкрадати ndk., розкрасти dk., розікрасти dk., скрадати ndk., скрадатися ndk., скрасти dk., скрастися dk., украдатися ndk., украстися dk., вкрадатися ndk., вкрастися dk.

przym. крадений, закрадливий, скрадливий, скрадний, украдливий, вкрадливий

przysł. крадькома, крадьки, закрадливо, покрадьки, скрадливо, украдливо, вкрадливо

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: