годинник

годинник (język ukraiński)

годинник (1.1)

transliteracja:

godinnik

wymowa:

^ⓘ zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) zegar, zegarek

odmiana:

(1.1) lp годи́нник|, D. ~а; lm годинник|и; deklinacja II, wzór A1

przykłady:

składnia:

kolokacje:

(1.1) сонячний годинник

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. год m, годок m, годочок m, година ż, годинка ż, годинонька ż, годиночка ż, годинникар m, годинникарство n

zdrobn. годинничок m

przym. годинний, годинниковий, годинникарський

związki frazeologiczne:

etymologia:

ukr. годи́на

uwagi:

źródła: