втаємничувати

втаємничувати (język ukraiński)

transliteracja:

vtaêmničuvati

wymowa:

​

znaczenia:

czasownik przechodni niedokonany (dk. втаємничити)

(1.1) wtajemniczać

odmiana:

(1.1)

 

bezokolicznik			втаємни́чувати
		liczba pojedyncza		liczba mnoga
	tryb rozkazujący
	1 os.			втаємни́чуймо
	2 os.	втаємни́чуй		втаємни́чуйте
	czas przyszły
	1 os.	втаємни́чуватиму		втаємни́чуватимемо, втаємни́чуватимем
	2 os.	втаємни́чуватимеш		втаємни́чуватимете
	3 os.	втаємни́чуватиме		втаємни́чуватимуть
	czas teraźniejszy
	1 os.	втаємни́чую		втаємни́чуємо, втаємни́чуєм
	2 os.	втаємни́чуєш		втаємни́чуєте
	3 os.	втаємни́чує		втаємни́чують
	imiesłów przymiotnikowy czynny
	imiesłów przysłówkowy współczesny		втаємни́чуючи
	czas przeszły
	m	втаємни́чував		втаємни́чували
	ż	втаємни́чувала
	n	втаємни́чувало
	imiesłów przymiotnikowy przeszły
	imiesłów przymiotnikowy bierny
	forma bezosobowa
	imiesłów przysłówkowy uprzedni		втаємни́чувавши

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) утаємничувати

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. таїння n, таїна ż, таїнство n, тайна ż, тайнощі lm, тайник m, таємниця ż, таємничість ż, таємність ż, потаємність ż, потайливість ż, потайник m, потайничок m, утаювання n, утаєння n, утаювач m, утаювачка ż, утаємничення n, втаювання n, втаєння n, втаємничення n

czas. таїти ndk., таїтися ndk., потаїти dk., потаїтися dk., утаювати ndk., утаюватися ndk., утаїти dk., утаїтися dk., утаємничувати ndk., утаємничуватися ndk., утаємничити dk., втаювати ndk., втаюватися ndk., втаїти dk., втаїтися dk., втаємничуватися ndk., втаємничити dk.

przym. тайний, таємничий, таємний, потаємний, потаєний, потайливий, потайний

przysł. тайно, тайком, тайкома, таємниче, таємничо, таємно, потаємно, потаємне, потаємки, потаємці, потаєнці, потай, потайно, потайком, потайки, потайці, спотайна, спотайня, спотання

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: