викрадення

викрадення (język ukraiński)

transliteracja:

vikradennâ

wymowa:

ви́крадення zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj nijaki

(1.1) wykradzenie

odmiana:

(1.1)

 

przypadek	liczba pojedyncza	liczba mnoga
mianownik	ви́крадення	ви́крадення
dopełniacz	ви́крадення	ви́крадень
celownik	ви́краденню	ви́краденням
biernik	ви́крадення	ви́крадення
narzędnik	ви́краденням	ви́краденнями
miejscownik	на/у ви́краденні, ви́краденню	на/у ви́краденнях
wołacz	ви́крадення	ви́крадення

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. крадіж m, крадіжка ż, кража ż, крадій m, крадійка ż, викрадання n, викрадач m, викрадачка ż, закрадливість ż, підкрадання n, покража ż, розкрадання n, розкрадення n, розкрадач m, розкрадачка ż, скрадання n, украдливість ż, вкрадливість ż

czas. красти ndk., крастися ndk., викрадати ndk., викрадатися ndk., викрасти dk., викрастися dk., докрадатися ndk., докрастися dk., закрадатися ndk., закрастися dk., підкрадати ndk., підкрадатися ndk., підкрастися dk., покрасти dk., покрастися dk., розкрадати ndk., розкрасти dk., розікрасти dk., скрадати ndk., скрадатися ndk., скрасти dk., скрастися dk., украдатися ndk., украстися dk., вкрадатися ndk., вкрастися dk.

przym. крадений, закрадливий, скрадливий, скрадний, украдливий, вкрадливий

przysł. крадькома, крадьки, закрадливо, покрадьки, скрадливо, украдливо, вкрадливо

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: