білок

білок (język ukraiński)

білки́ (1.1)

білки́ (1.3)

transliteracja:

bìlok

wymowa:

біло́к zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) biol. białko (jaja)

(1.2) anat. białko (oka)

(1.3) biochem. białko

odmiana:

(1.1-1.3) lp біло́к, D. білка́; lm білк|и́; deklinacja II, wzór A1

przykłady:

(1.1) Яйце складається з трьох частин: білка, жовтка і шкаралупи. → Jajo składa się z trzech części: białka, żółtka i skorupy.

(1.3) Білки є найважливішою складовою частиною живої речовини. → Białka są najważniejszą częścią składową żywej materii.

składnia:

kolokacje:

(1.1) яєчний білок

(1.2) очний білок

synonimy:

(1.3) білковина

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. білість ż, біль ż, білизна ż, білина ż, білля n, біління n, білення n, білування n, білувальник m, білявка ż, білявочка ż, білянка ż, білковина ż, білковість ż, більмо n, білило n, білильня ż, білиця ż, білуха ż, білуга ż, білужина ż, білан m, біляк m

zdrobn. білочок m

czas. білити ndk., білитися ndk., біліти ndk., білітися ndk., білішати ndk., білувати ndk.

przym. білий, біленький, білесенький, білісінький, білявий, білявенький, білуватий, білястий, біластий, білизняний, білений, білковий, більмовий, більмастий, білильний, білуговий, білужачий

przysł. біло, біленько

tem. słow. біло-

związki frazeologiczne:

etymologia:

ukr. бі́лий

uwagi:

źródła: