чотири

Z Wikisłownika – wolnego słownika wielojęzycznego
Podobna pisownia Podobna pisownia: чотири-

чотири (język ukraiński)[edytuj]

чоти́ри (1.1) черво́но-жо́вті батаре́ї
transliteracja:
čotiri
wymowa:
чоти́ри?/i zobacz zasady wymowy ukraińskiej
znaczenia:

liczebnik główny

(1.1) cztery[1]
(1.2) eduk. cztery, dobry[1]
odmiana:
(1.1) [2]
przykłady:
(1.1) Учи́тель хоті́в поста́вити мене́ в кут, але́ всі чоти́ри кути́ були́ вже за́йняті.[3]Nauczyciel chciał mnie postawić do kąta, ale wszystkie cztery kąty były już zajęte.
(1.2) Оці́нку чоти́ри (4) отри́мав 31% у́чнів.[4]Ocenę cztery (4) otrzymało 31% uczniów.
składnia:
kolokacje:
(1.1) чоти́ри по́ри ро́куcztery pory roku • чоти́ри сто́рони сві́туcztery strony świata
synonimy:
(1.2) четві́рка
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. четві́рка ż, четверти́на ż, четверти́нка ż, че́тверть ż, четвери́к m, четверня́ ż, четві́рочник m, четві́рочниця ż, четве́р m, четвертува́ння n, чверть ż, чве́ртка ż, чве́рточка ż, чвертува́ння n
czas. четвертува́ти, чвертува́ти
przym. четвірко́вий, четверни́й, четверико́вий, четверго́вий, четвертни́й, чве́ртковий
licz. четве́ртий, че́тверо, четві́рко
tem. słow. чотири-, чотирьох-, чверть-
związki frazeologiczne:
ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ / ко́ваний на всі чоти́ри копи́тасім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чкиу чоти́ри о́кана чоти́ри ві́трина чоти́́ри бо́́ки / на чоти́́ри сто́́ронияк дві́чі по два - чоти́риправильно, як два і два – чотири
etymologia:
por. pol. cztery, czes. čtyři, słc. štyri, głuż. štyri, dłuż. styri[5]
uwagi:
(1.1) zobacz też: Indeks:Ukraiński - Liczebniki
źródła:
  1. 1,0 1,1 publikacja w otwartym dostępie – możesz ją przeczytać Hasło „чотири” w: Словник UA - портал української мови та культури.
  2. publikacja w otwartym dostępie – możesz ją przeczytać Hasło „чоти́ри” w: Словники України online.
  3. Z internetu.
  4. Z internetu.
  5. publikacja w otwartym dostępie – możesz ją przeczytać red. О.С. Мельничук, В.Т. Коломієць, Т.Б. Лукінова, Г.П. Півторак, В.Г. Скляренко, О.Б. Ткаченко, Етимологічний словник української мови, t. 6. У–Я, Наукова думка, Kijów 2012, ISBN 978-966-00-0816-8, s. 346.