дитина

дитина (język ukraiński)

дити́на (1.1)

transliteracja:

ditina

wymowa:

zobacz zasady wymowy ukraińskiej

lp дити́на

lm ді́ти

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj żeński

(1.1) dziecko

odmiana:

(1.1)

 

przypadek	liczba pojedyncza	liczba mnoga
mianownik	дити́на	ді́ти
dopełniacz	дити́ни	діте́й
celownik	дити́ні	ді́тям
biernik	дити́ну	діте́й
narzędnik	дити́ною	ді́тьми
miejscownik	на/у дити́ні	на/у ді́тях
wołacz	дити́но	ді́ти

przykłady:

(1.1) Кожна дитина має право на освіту. → Każde dziecko ma prawo do oświaty.

(1.1) Що́йно ді́ти зібра́лися зроби́ти шко́ду, аж ось іде́ ма́ма. → Dzieci właśnie chciały coś spsocić, a tu nagle nadeszła ich matka.

(1.1) Але́ями, помі́ж квіту́чих кущі́в бузку́ й пала́ючих черво́ними тюльпа́нами клумб походжа́ла наря́дна пу́бліка — да́ми під мере́живними (щоб запобі́гти ластови́нню) парасо́льками, бо́нни з ді́тьми в матро́ських костю́мчиках, молодики́ із зну́дженим ви́глядом, вбра́ні в мо́дні шевйо́тові сюртуки́ або́ в коро́ткі на англі́йський зразо́к піджаки́. → Alejami, pośród kwitnących krzewów bzu i pałających czerwonymi tulipanami klombów, przechadzało się szykowne towarzystwo — damy pod koronkowymi parasolkami (żeby zapobiec piegom), bony z dziećmi w marynarskich ubrankach, młodzieńcy o znudzonym wyglądzie ubrani w modne szewiotowe surduty albo w krótkie na angielską modłę marynarki.

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) pot. дітвак

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. діти lm, дітки lm, дітиська lm, дітвора ż, дитиня n, дитинятко n, дітвак m, дитинство n, дитячість ż, дитинність ż

zdrobn. дитинка ż, дитинонька ż, дитиночка ż, дитинча n, дитинчатко n, дитя n, дитятко n, дитятонько n, дитяточко n

czas. дитинитися ndk., дитиніти ndk.

przym. дітний, дитячий, дитинячий, дитинний

przysł. дитячо, дитинно

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: